Моніторинг лісів Львівської області здійснюється в системі Держкомлісгоспу як спільна діяльність ВО „Укрдержліспроект" та Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА). Основною метою програм моніторингу є ефективне вирішення проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів управління у сфері екології та природних ресурсів та державних органів лісоуправління. Роботи проводяться відповідно до «Методичних рекомендацій з моніторингу лісів України І рівня», затверджених Науково-технічною радою Держкомлісгоспу України (протокол №1 від 18.03.2002 p.). Методи проведення спостережень гармонізовані з вимогами І рівня Міжнародної спільної програми моніторингу лісів у регіоні Європейської Економічної Комісії ООН (Manual of UN-ECE/ICP Forests..., 1998). Об'єктом контролю у програмі моніторингу лісів є стан лісової рослинності.

Програма моніторингу включає оцінку облікових дерев на ділянках моніторингу, узагальнену характеристику стану, продуктивності насаджень та оцінки біорізноманіття.

Для кожної ділянки лісового моніторингу визначається тип лісу, таксаційні показники насадження - його склад, форма, вік, повнота, зімкнутість намету, бонітет та запас, форма ведення господарства; характеристики підросту, підліску та надґрунтового покриву. Для облікових дерев на ділянці моніторингу визначається - місцеположення дерева; периметр стовбура; клас Крафта; інтенсивність плодоношення; вік хвої; відносна висота крони, її щільність; ступінь дефоліації та дехромації, а також пошкодження. Показники стану лісів на ділянках моніторингу першого рівня фіксуються кожен рік, що дає можливість щорічно відстежувати зміни у функціонуванні насаджень.

Основним індикатором, що характеризує загальний стан окремого дерева або деревостану є стан крони дерев. Погіршення стану крони може свідчити про вплив на дерево різноманітних чинників - як природних, так і антропогенних (шкідників або хвороб, засухи чи зміни режиму ґрунтових вод, забруднення атмосфери тощо), дерева ж з добре розвинутим листям у кроні здатні більш ефективно здійснювати фотосинтез Серед показників стану крони, які визначаються при моніторингу лісів, найважливішим є дефоліація - величина, яка свідчить про загальну нестачу листя у кроні дерева. Дефоліація є узагальнюючим показником стану дерев, вона характеризує ступінь їх пошкодження внаслідок інтегрального впливу різноманітних чинників.

Середні показники стану крон на ділянках моніторингу характеризують загальний стан насадження і є більш стійкими до ймовірних помилок оцінки, у порівнянні з розподілом дерев за класами стану. Для кожної ділянки моніторингу були розраховані значення середніх показників стану крони За ступенем дефоліації крони поділяються на п'ять класів: непошкоджені - дефоліація 0-10% (клас 0), умовно пошкоджені - 11-25% (клас 1), середньо пошкоджені - 26-60% (клас 2), сильно пошкоджені - 61- 99% (клас 3) та всохлі - 100% (клас 4). Згідно з критеріями оцінки стану крон, прийнятими в I CP Forests, дефоліація до 10% вважається незначною, дефоліація > 10-25% вважається попереджувальною стадією, дефоліація >25% розглядається як початкова стадія пошкодження дерев.

Результати спостережень зберігаються у базі даних УкрНДІЛГА, який виконує функції національного центру моніторингу лісів. Інформацію про результати моніторингу лісів за 2009 рік наведено нижче у таблицях.

Таблиця 1- Середні показники дефоліації та дехромації за областями

Середній рівень показників дефоліації у Львівській області дещо збільшився в порівнянні з минулим роком. Показники дефоліації листяних як і в минулому році знаходяться в межах 1 класу дефоліації. Як і в минулому році це середні показники на заході України (табл. 1).

Якщо порівнювати з середніми показниками дефоліації в сусідніх областях, то можна сказати, що у Львівській області вони нижчі ніж в областях, які межують з нею в південному напрямку (Ів.-Франківська, Закарпатська) і вищі ніж в областях розміщених з північної та східної сторони.

Середній рівень показників дехромації у області також змінився на незначну величину. Для листяних спостерігається зменшення показників дехромації в порівнянні з минулим роком, а для хвойних незначне збільшення. Середні показники дехромації найвищі у регіоні, хоча знаходяться в межах 0 класу.

У 2004 році у Львівській області з було закладено 68 постійних ділянок моніторингу, на яких щорічно проводиться спостереження за станом лісів. У 2009 році було обстежено 67 ділянок. За класами дефоліації ділянки розмістилися таким чином: 29 ділянок - 0 клас, 35 ділянок - 1 клас, З ділянки - 2 клас. Суттєвих змін показників дефоліації та дехромації на ділянках не зафіксовано.

На 11 % дерев хвойних порід і на 16,5 % листяних порід зафіксовано пошкодження. Важливим показником стану насадження є частка дерев на ділянці, для яких виявлено наявність пошкодження біотичними та абіотичними чинниками. За цим показником можна характеризувати ступінь пошкодження лісів та оцінювати ризик втрати насадженнями природної стійкості. При оцінці рівня пошкодження, всі ділянки розділялися на чотири класи: з відсутністю пошкоджень (38 ділянок), слабо пошкоджені (до 15% пошкоджених дерев) (10 ділянок), середньо пошкоджені (15-30% пошкоджених дерев) (10 ділянок) і сильно пошкоджені (більше 30% дерев мають пошкодження) (9 ділянок). Найбільш поширеними пошкодженнями, що зафіксовані на ділянках як і в минулому році є фітозахворювання та ентомопошкодження. Спостерігаються і інші захворювання, що також спричинюють погіршення стану насаджень. Переважає кількість пошкоджень внаслідок біотичних чинників.

Додаток: Таблиця 2. - Характеристика насаджень на ділянках моніторингу за 2009 рік.

Прес-служба
Львівського ОУЛМГ