На Львівщині продовжують здавати в експлуатацію лісові дороги, які побудували в цьому році. Як розповів „Гал-info” на відкритті першої гірської дороги на Львівщині у Сколівському районі голова Держкомітету лісового господарства Віктор Сівець, фінансування будівництва лісових доріг надалі збільшуватиметься. Керівництво задоволене роботою австрійських фахівців, які будували лісові дороги та ділилися досвідом з українськими компаніями. Також Віктор Сівець розповів про ідею створення в Україні „Лабораторії лісових доріг”.

– Будівництво лісових доріг розпочалося в Україні цьогоріч вперше від часів незалежності, чи надалі виділятимуть кошти з бюджету для цієї програми?

– Цьогоріч уряд виділив на будівництво лісових доріг та розбудову інфраструктури лісового господарства 60 мільйонів гривень. На наступний рік заплановано у бюджеті ще 70 мільйонів гривень. Ми сподіваємося, що ситуація в країні стабілізується і наступна Верховна Рада ще збільшить фінансування будівництва лісових доріг до 100 мільйонів гривень.

– В яких областях цьогоріч будують лісові дороги?

– У Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. Також гроші були виділені на Полісся. Це Рівненська, Волинська, Житомирська, Чернігівська області. Там є проблема заболоченості місцевості. Потрібно будувати міцні дороги, робити насипи, рови для відведення води і ми вже здавали в експлуатацію такі дороги. Маємо перспективу наступного року збільшити обсяги реалізації деревини і забезпечити наших товаровиробників деревиною, покращити стан лісів України.

– Скільки кілометрів лісових доріг вдалося побудувати на виділені кошти?

– За виділені кошти ми побудували 200 кілометрів лісових доріг. До кінця жовтня вони усі будуть здані в експлуатацію. Ця дорога у Гребенівському лісництві, яку ми відкривали сьогодні, є першою гірською дорогою, яку здають в експлуатацію.

– Чому її будували за австрійською технологією, чи це є найкращою пропозицією?

– Це найбільш безпечний для екології та навколишнього середовища спосіб будівництва лісових доріг. І ця дорога дозволяє, насамперед, покращити умови ведення лісового господарства. Завдяки таким дорогам можна використовувати зовсім інші технології лісорозробки: повітряно-канатні установки, які не шкодять ні лісові, ні довкіллю. Другим важливим аспектом є те, що дорога побудована по схилі гори, тут є спеціальні рови для стікання води по боках дороги. Термін експлуатації таких доріг до ста років.
Ми вирішили співпрацювати з австрійцями тому, що вони застосовують нові методи. В часи Радянського Союзу лісові дороги будували по руслах річок. Як тільки рівень води збільшувався, то всі дороги змивалися. За 16 років ніхто не брався до будування таких доріг. У нас не було фахівців та проектувальників з досвідом, тому ми залучали австрійських науковців та спеціалістів. Попередньо вивчали їхні стандарти роботи. Бачимо, що нам вдалося побудувати добрі лісові дороги. Академік і ректор Львівського лісотехнічного університету Юрій Туниця сказав, що не повірив би, якби на власні очі не побачив, що у нас будують такі лісові дороги.

– Чи тільки з австрійськими фахівцями співпрацювали під час будівництва лісових доріг, адже це відбувалося одночасно у багатьох областях України?

– Ми співпрацювали з австрійцями, зі словаками, а також із українськими компаніями, які переймали досвід закордонних фахівців. Наші українські компанії не поступаються у виконанні робіт австрійцям. У деяких питаннях вони проявляють себе краще. Крім того, наші люди самовіддано працюють. Зараз на будівництвах лісових доріг є ще 30 відсотків фахівців австрійських, а решта – це українські компанії, які будують лісові дороги.

– Які враження у вас від якості цієї дороги?

– Враження дуже чудові. Це не тільки моя думка, це думка науковців, фахівців. Звичайно, що час покаже, до того ж ця дорога повинна витримати зиму, весну. Основа закладена надійно. Але після зими може десь ґрунт піти, може десь прорвати, але це буде косметичний ремонт.

– Де є ще аналогічні лісові дороги?

– У австрійців була державна програма і вони протягом двадцяти років будували лісову інфраструктуру в країні. Вони досягли значних успіхів, тому ми і переймаємо цей досвід у австрійців. Такі лісові дороги будують у багатьох європейських країнах.

– Чи буде здійснюватися контроль за промисловою вирубкою, оскільки тепер є більший доступ до деревини у гірській місцевості та заболочених лісах України?

– Доступ у цьому масиві (Гребенівське лісництво) до деревини становить 200 тисяч кубометрів. Звичайно, що завжди ліс не рубають там, де хтось хоче. У нас трапляються такі речі, як незаконні вирубки лісу, але ми з ними активно боремося. І цьогоріч такі випадки скоротилися вдвічі у порівнянні з показниками минулих років.

– Науковці говорять про втілення проекту „Лабораторії лісових доріг” в Україні, українські фахівці планують використовувати розробки іноземців чи напрацьовувати свої проекти?

– Не потрібно нічого вигадувати. Просто потрібно адаптуватися до тих умов, які ми маємо в українських Карпатах, лісах. Бо, скажімо, гірська місцевість Австрії відрізняється від місцевості в Україні. Наші науковці повинні допомогти нам в тому, щоб адаптувати ці стандарти до умов в Україні.

– Як поєднуватимуть функції лісової дороги у перевезенні деревини та туристичні, рекреаційні маршрути?

– Дорогу використовуватимуть не лише для перевезення деревини. Завдяки цій дорозі є можливою висадка саджанців у горах цього лісництва. А щодо рекреаційних маршрутів, то це вже місцева рада та райдержадміністрація повинні складати маршрути і впроваджувати їх, залучати сюди кошти. Тільки тоді дорога матиме рекреаційне значення. Ми не можемо зробити все. Наше підприємство займається лісогосподарською діяльністю. І наше головне завдання покращити стан та площу лісів України, а також забезпечити наших товаровиробників якісною деревиною. Відкривати рекреаційні можливості цього лісу вже повинні інші структури. Екологічна інспекція буде наглядати за виконанням вимог щодо відпочинкових маршрутів.

Оксана НИЧИПОРУК    „Гал-info”      19.10.2007

повернутися до архіву